Блокування польських кордонів: передумови, події та наслідки

Існує думка, що крижаний душ має цілющі властивості для організму. Сподіваємось на подібний ефект відносно політичного здоров’я нашої країни, бо нещодавні події інакше як неочікуваним “крижаним душем” не назвати. Мова йде про блокування шести пунктів на україно-польському кордоні, інциденти з польськими блокувальниками на польсько-словацькому кордоні та інциденти з українським збіжжям на польській залізниці.

Фактично, Україна стала заручником у політичних питаннях Польщі та Євросоюзу. Прямі звернення України до польських колег були неефективними. А польське керівництво анонсувало в Єврокомісії наявність внутрішньогосподарських проблем, джерелом яких визначили Україну, і закликало ЄС знайти рішення.

Станом на поточний момент, справи із трафіком на польсько-українському кордоні поступово нормалізуються, пункти перетину розблоковані. Але слід розібрати саму ситуацію та проаналізувати її передумови, події та наслідки, щоб уникнути шоку в майбутньому, і підготуватися до можливого наступного «крижаного душу», з боку наших сусідів – партнерів.

Історичні передумови конфлікту

Перші розбіжності виникли зі вступом Польщі до ЄС. Ставши його членом, Польща створила ефективний режим функціонування кордону для захисту спільного економічного простору, що спричинило політичне відокремлення від України. Польща провела політичну люстрацію, усунула комуністичну номенклатуру та впровадила ринкові реформи, орієнтуючись на Захід.

В той час Україна ще була частиною СРСР і не могла конкурувати з розвинутими економіками, переважно постачаючи сировину та продукти первинної переробки. 

На відміну від Польщі, в Україні не було політичної люстрації та осуду злочинів радянського керівництва. Радянська номенклатура зберегла вплив і використала приватизацію на свою користь. Основна частка майна перейшла у власність фінансово-промислових груп, пов’язаних зі старою партійною елітою, яка орієнтувала свої інтереси переважно на РФ та інші пострадянські держави. Це “законсервувало” процес національного відродження та стримувало ринкові реформи.

Але згодом навіть пострадянські еліти зрозуміли, що ринкові моделі забезпечують соціальний добробут. Це підштовхнуло Україну до євроінтеграції, де одним із головних партнерів стала Польща, яка вже мала корисний досвід ринкових реформ.

Одним з інструментів вищезгаданого квотування з польського боку була обовʼязкова вимога для українських автоперевізників отримувати спеціальний дозвіл на вʼїзд до Польщі з метою надання транспортних послуг в інтересах конкретних фірм-суб’єктів господарювання на певний короткочасний період (до місяця). Дозволи розповсюджувались в Україні через Асоціацію Міжнародних Автоперевізників (АсМАП) на платній основі. Водночас польські автоперевізники могли надавати свої послуги в Україні лише за наявності відповідної ліцензії, без додаткових документів. Українські перевізники обслуговували імпортний потік з Польщі, тоді як польські перевізники працювали локально в Польщі, ЄС та іноді в Україні.

Зміни в торговельних відносинах із початком російської агресії

Ситуація змінилась з червня 2022 року, коли із-за агресії рф Україна втратила можливість перевезення товарів авіасполученням та морськими шляхами. ЄС погодив тимчасову лібералізацію торговельних відносин, а саме скасування мит на українські товари та транспортний безвіз. Завдячуючи цьому, товаропотік між Україною і Польщею за 2022-23 рік збільшився майже в два рази у порівнянні з 2020-21 р.

Це призвело до появи тисяч українських фур на ринку Європи, ускладнивши заробіток європейським автоперевізникам, переважно полякам.

Описані вище фактори вплинули на накопичення негативного потенціалу суспільної думки щодо України серед поляків, які зазвичай активізуються і протестують при ігноруванні владою локальних інтересів чи окремого прошарку суспільства. 

Блокування кордону

Перші блокування кордону почалися в листопаді 2023 року через півтора року після транспортного безвізу. Польські перевізники заблокували пункт Краківець – Рава Руська для українських вантажівок, далі блокування поширилось на інші пункти перетину кордону. Головна умова — повернення дозволів для українських перевізників.

У листопаді 2023 на сайті «FARMER.pl» з’явився матеріал «Зернова афера» з переліком більше тисячі польських фірм, що скуповували «транзитне» збіжжя з України. Після цього вже в грудні 2023 до протесту перевізників долучилися і польські аграрії.

Слід зауважити, що події з блокуванням кордону сталися після парламентських виборів в Польщі у жовтні 2023 року. Партія “Право і Справедливість” (PiS) отримала більшість голосів у Сеймі та Сенаті, але її політичним конкурентам вдалось об’єднатися в опозиційну коаліцію. Це призвело до зміни прем’єр-міністра: замість Тадеуша Моравецького(від PiS) посаду зайняв Дональд Туск  (від опозиційної коаліції). Головний нюанс в тому, що новий премʼєр, не спираючись на підтримку єдиної політичної партії, змушений бути обережним та зваженим відносно своїх політичних дій, щоб не зашкодити інтересам партнерів та не розвалити коаліцію, що автоматично вело б до втрати посади премʼєра. Ці події свідчать про загострення політичної боротьби в країні, особливо перед місцевими виборами у квітні 2024 року.

За таких умов опоненти з «Право і Справедливість» зацікавлені в загостренні питань, що дискредитують їхніх політичних противників. Так, попередній прем’єр Моравецький критикував уряд, визнавши вимоги страйкуючих справедливими. І хоч насправді такий стан справ є результатом політичних рішень попереднього уряду, новому прем’єру довелось маневрувати і діяти із обмеженнями.

Ситуацією також скористалась частина учасників коаліції, окремі лідери якої декларують антиукраїнську та проросійську риторику. Особливо, партійна група Конфедерація польської корони, лідером якої є Гжегож Браун, що політичними засобами підігрує росії. Саме вони дуже резонансно засвітилися під час акцій з блокування.

Ситуація з блокуванням українських вантажоперевезень з польського боку стала «патовою». Обидві сторони розуміють важливість співпраці для вирішення безпекових питань, але через несприятливу політичну кон’юнктуру не можуть діяти рішуче. Польський уряд, усвідомлюючи економічну природу вимог блокадників, звернувся до Євросоюзу щодо поновлення доступу до програм фінансування на 137 млрд євро, які були обмежені в 2021 році через неврахування рекомендацій Єврокомісії.

29 лютого 2023 року Єврокомісія заявила про реформування польського судоустрою і узгодження плану подальших реформ, що розблокувало доступ до європейських фондів. Польща має отримати перші 6,3 млрд євро, з яких 1,4 млрд планується витратити на підтримку аграріїв.

Вплив на логістику

У свою чергу українські транспортні компанії, опинившись в ситуації блокування в якості «заручників», стали змінювати логістичні маршрути через ЄС, оминаючи Польщу задля уникнення блокади. При цьому, ситуація виглядала досить дивно, коли товаропотік замість Польщі рушив через Словаччину і Угорщину, де керівництво (Фіцо та Орбан) робило публічні заяви на користь росії, але не робило політичних кроків для блокування українські вантажів на своїх кордонах, тим самим турбуючись про економіку своїх країн, а не підігруючи інтересам росії. Натомість Польща, яку європейські політики називали «адвокатом України в ЄС», публічними заявами підтримувала Україну, але допустила блокаду українських вантажів, що грало на користь росії та проти власних економічних інтересів. 

Крім того українське керівництво відкрило новий напрям транспортної комунікації між Україною та Європою оминаючи Польщу. Це південний напрям, де маршрути прокладені через території Молдови і Румунії. Інструментально основний обсяг товаропотоку обслуговується судноплавством. Маршрути пролягають від українського порту Ізмаїл до румунської Констанци та дунайських портів Німеччини. Українське Дунайське пароплавство вже побудувало другу великотоннажну баржу SLG для доставлення вантажів. Також підсилюється можливість транспортувати суходолом, заради чого, з боку Румунії ведеться будівництво великого багатополосного автобану довжиною близько 450 кілометрів, що пройде через країну від Бухареста до Сірету, що сполучить порт Констанцу із крупними логістичними хабами по всій країні. По плану будівництва, автобан має бути зданий в експлуатацію до кінця 2024 року. Будівництво ведеться дуже інтенсивно, із залучення близько 3000 працівників. Таким чином, створюється альтернатива польсько-словацько-румунському напрямку.

Ситуація зараз та підсумки 

29 квітня 2024 року, тобто через два місяці після анонсу єврокомісії щодо поновлення доступу Польщі до програм фінансування Євросоюзом, польські блокувальники зняли блокаду з усіх пунктів перетину на україно-польському кордоні. Обмеження діє тільки для фур-перевізників українського збіжжя. Для них буде діяти виключно режим транзиту, без можливості перевантаження на території Польщі.

Підсумовуючи можемо зробити декілька висновків стосовно перспективи поновлення блокування українського товаропотоку з боку Польщі та повʼязаних із тим ризиків:

1. Оскільки розклад політичних сил в Польщі буде таким самим до наступного електорального періоду, коли політична влада розподілена між коаліцією та опозицією приблизно в рівній пропорції, існує ризик, що «політична карта» із блокуванням українського кордону може бути знову розіграна для досягнення тих чи інших політичних цілей. Тим більш, що в частині опосередкованого впливу на Єврокомісію, вона виявилась достатньо ефективною. 
2. Незалежно від того, що окремі інциденти можливі, економічна та політична співпраця з Україною носить для Польщі стратегічний характер, тому повне перекриття маловірогідне. 
3. За для хеджування транспортних ризиків, доцільно залучати до співпраці перевірених агентів-транспортників, що вже пройшли відповідний «стресс-тест» минулою блокадою, мають досвід знаходження альтернативних маршрутів транспортування, відслідковують ситуацію на закордонних автошляхах в постійному режимі та готові приймати на себе ризики зумовлені хиткою політичною кон’юнктурою.